Податок на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

  Для розміщення на сайтах ЗМІ та громадських організацій

Податок на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60  днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення

З 2016 року фізичні особи вперше починають сплачувати податок за нежитлові приміщення за 2015 рік  згідно норм законодавства, які діяли до 01 січня 2016 року.

Оскільки податок на нерухоме майно належить до місцевих податків, то ставки та пільги з податку встановлюються рішеннями сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості.

У м. Запоріжжі рішенням Запорізької міської ради від 28.01.15 № 5 ставки податку на 2015 рік встановлені:

- для нежитлової нерухомості - 0,5%  мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року  за 1 кв. м., податок становить 6,09 грн. (1218 грн. х 0,5%),

- для житлової нерухомості - 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року  за 1 кв. м, податок становить 24,36 грн. (1218 грн. х 2%).

Рішенням №5 пільги зі сплати податку за житлову нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб, визначені в наступних розмірах:

- для квартири/квартир незалежно від їх кількості -  120 кв. м.;

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості -250 кв.м.);

- у разі одночасного перебування у власності квартири/квартир та житлового будинку/будинків - 370 кв. м.

Податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються фіскальним органом за місцем реєстрації фізичної особи до 1 липня року, що настає за базовим податковим роком.

Податкове зобов’язання за звітний рік сплачується фізичними особами – протягом 60  днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Зазначена норма визначена ст. 266 Податкового кодексу України.

З 1 липня оновлено заяви за формами № 1-ПДВ та 3-ПДВ

Наказом МФУ від 25.05.2016 р. №503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" внесено зміни до:

- заяви про реєстрацію платником ПДВ (форма № 1-ПДВ);

- заяви про анулювання платника ПДВ (форма № 3-ПДВ).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» 01.07.2016 р. №49).

Отже з 1 липня 2016 року відповідні додатки до заяв "Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу" та "Причини анулювання реєстрації платника податку на додану вартість"  подавати не потрібно.

Застосування РРО платниками єдиного податку при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

1-ї групи;

2-ї та 3-ї груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, при здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

До безготівкових розрахунків відноситься: – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів; – перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Разом з тим, якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо в місці реалізації товару, то застосування РРО є обов'язковим.

Таким чином, для фізичних осіб-підприємців 2-ї і 3-ї груп єдиного податку, у разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, жетонів використання РРО є обов'язковим, якщо обсяг доходу протягом календарного року перевищить 1 млн. грн.

Платники єдиного податку 3-ї групи – юридичні особи застосовують РРО на загальних підставах незалежно від обсягу доходу.

Зазначені норми визначені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 № 22.

Коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування після закінчення договору оперативної оренди

У разі здійснення платником податку на прибуток коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта та, відповідно, зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень Податкового Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

У разі закінчення договору оперативної оренди об'єкт оренди вже не використовується у господарській діяльності платника (аналогічно як при ліквідації основного засобу).

Отже, після закінчення договору оперативної оренди платник податку на прибуток- орендар має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних П(С) БО, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної у податковому обліку.

Зазначена норма передбачена п. 138.1 та  п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 09.06.2016 р. N 12788/6/99-99-15-02-02-15.

Фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп можуть реалізовувати пиво без застосування РРО до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. грн.

Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок можуть проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

Оскільки пиво відноситься до алкогольних напоїв, фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень.

Якщо обсяг доходу в календарному році перевищує 1 млн. гривень, застосування РРО є обов'язковим.

Зазначена норма визначена  п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та  п. 1 Постанови КМУ від 23.08.2000 №1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Затверджено Порядок контролю за досягненням платниками єдиного податку - фізичними особами граничного розміру доходу

КМУ 13.07.2016 року затверджено постанову "Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України".

Постановою визначено механізм здійснення фіскальними органами заходів податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами) обсягу доходу понад 1 млн. грн., що зобов’язує  їх застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків.   

Для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Для здійснення податкового контролю використовується податкова інформація, зібрана та/або отримана контролюючими органами, та яка зберігається з урахуванням результатів її опрацювання в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами таких органів.

Для отримання податкової інформації контролюючі органи можуть:

- звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин з письмовим запитом про подання податкової інформації;

- проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання стосовно платників єдиного податку.

З метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу контролюючий орган може проводити документальну позапланову перевірку та фактичну перевірку.

Постанова КМУ від 13.07.2016 року № 439 "Про затвердження Порядку здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України" опублікована в «Офіційному віснику України» від 26.07.2016 №56)

Затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ

Кабінетом Міністрів України 13 липня 2016 року № 440 затверджено постанову «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».

 

Органи ДФС протягом двох місяців з дня набрання постановою чинності мають надіслати до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону України від 17.07.2015 р. № 652-VII (13.08.2015 р.), письмові запити про надання у місячний строк відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 Податкового кодексу України (ПКУ).

 

Неприбуткові організації повинні у місячний строк з дня  отримання запиту від органу ДФС надати відповідь щодо відповідності їх статусу «неприбутковості» та завірені копії установчих документів, а житлово-будівельні кооперативи – завірені копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Якщо подані документи не відповідають вимогам, що визначають організацію як неприбуткову (згідно п. 133.4 ПКУ), неприбутковій організації надсилається відповідне повідомлення. При цьому, така організація не може бути виключена до 01 січня 2017 року з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Неприбуткові організації, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність з вимогами, встановленими п. 133.4 ПКУ, та не надали копії таких документів фіскальному органу, виключаються після 1 січня 2017 р. з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Постанова КМУ від 13.07.16 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» опублікована в «Урядовому кур’єрі» 16.07.2016 №132.

Продаж не платником ПДВ вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, здійснюється за ціною не нижчою оціночної вартості

Коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ за договорами, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів.

Ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

- для осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, - виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

- для платників податку - виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів  визначається платником ПДВ, виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Зазначена норма визначена п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС від 18.07.2016 №24269/7/99-99-15-03-02-17.

Електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді»

Державною фіскальною службою України запроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Фізична особа – платник податків може сформувати Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді виключно для отримання  інформації про себе.

Формування Запиту здійснюється за допомогою «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС та є загальнодоступним для використання.

Запит підписується електронним цифровим підписом з одночасним застосовуванням посиленого сертифікату, після чого надсилатися до ДФС на єдину електронну адресу подання звітності ().

Після обробки запиту на електронну адресу фізичної особи – платника податків направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення.

Детальнішу інформацію можна отримати за посиланням: http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid (Головна>Фізичним особам>Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді).

Випадки відмови у видачі АЦСК ІДД посилених сертифікатів електронного цифрового підпису

Для отримання послуги електронного цифрового підпису  суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати пакет документів, перелік яких вказано в Регламенті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД).

Згідно розділу 5 «Ідентифікація та автентифікація» Регламенту АЦСК ІДД, адміністратор реєстрації приймає рішення про відмову в реєстрації за результатом розгляду поданих документів у разі:

- відсутності всіх необхідних для ідентифікації та реєстрації документів;

- відсутності у представника/відповідальної особи документів, які засвідчують її повноваження та особу;

- ненадання підписувачем згоди на обробку його персональних даних;

- подання документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші виправлення, написи олівцем або мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати;

- подання заявником неналежно засвідчених копій документів;

- невідповідності даних, що визначені в поданих документах, фактичним даним заявника (підписувача);

- ненадання запитів на формування посилених сертифікатів відповідальною особою;

- відсутність носіїв для запису ключової інформації у підписувача на момент реєстрації.

Скасування власного посиленого сертифікату, отриманого в АЦСК ІДД ДФС

Можливість скасування власного посиленого сертифікату, отриманого в акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД), реалізована в надійному засобі електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1».

За його допомогою скасування власного посиленого сертифіката здійснюється за електронним запитом з використанням  особистого ключа.

Процедура скасування посиленого сертифіката за електронним запитом не потребує відвідування відокремленого пункту реєстрації АЦСК ІДД ДФС.

Інформацію щодо скасування посилених сертифікатів за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» можна переглянути в настанові користувача (п. 5.10).

Завантажити актуальну версію надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1» та настанову користувача можна в розділі «Програмне забезпечення»/«Інше»/«Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач ЦСК-1» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (acskidd.gov.ua/korustyvach_csk).

Назву особистого ключа, виданого АЦСК ІДД змінити не можна

Особистий ключ електронного цифрового підпису, виданий акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД), має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка зміні не підлягає.

Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його використання.

Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

У разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.03 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.15 №15, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Податковий (звітний) період для платників податку на прибуток підприємств

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Податкові декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.

Разом з тим, для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн

Подання декларації за річний податковий (звітний) період здійснюється протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Зазначена норма встановлена п. 137.4 та 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

Платники податку на прибуток одночасно з декларацією  повинні надавати фінансову звітність

Платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: - баланс; - звіт про фінансові результати.

Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає: - баланс, - звіт про фінансові результати,  - звіт про рух грошових коштів, - звіт  про власний капітал; - примітки до звітів.

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі:      - балансу;   - звіту про фінансові результати.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

 ГУ ДФС у Запорізькій області