До якого контролюючого органу здійснюється сплата та подання податкової звітності з ПДВ у період перереєстрації платника ПДВ у зв’язку зі зміною його місцезнаходження (місця проживання), яка передбачає зняття з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому?
Відповідно до п.183.15 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Зокрема, переведення платника податків на обслуговування з одного органу ДПС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) здійснюється згідно з р.Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588).
Підпунктом 10.1.6 п.10.1 розділу Х Порядку №1588 визначено, що до взяття на облік платника податків в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов’язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Перереєстрація платника ПДВ у зв’язку із зміною місцезнаходження (місця проживання), яка відповідно до Порядку №1588 передбачає зняття з обліку платника ПДВ в одному органі доходів і зборів і взяття на облік в іншому, здійснюється у порядку, визначеному у п.4.4 р.IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1369/20107 із змінами і доповненнями (далі – Положення №1394), та із урахуванням таких особливостей.
Для заміни свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі – Свідоцтво) платник ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про податкову адресу платника, подає до органу доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.
При цьому нове Свідоцтво видається із зазначенням терміну дії, який відповідає даті закінчення 30 днів, що настають за днем, до якого перебуватиме на обліку платник ПДВ в органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Перереєстрація не є обов’язковою, якщо строк перебування на обліку платника ПДВ у органі доходів і зборів за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) не перевищуватиме одного місяця після реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно із законодавством.
Протягом 10 робочих днів після взяття на облік у органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платник ПДВ зобов’язаний подати до цього органу доходів і зборів додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Зміна місцезнаходження». Перереєстрація проводиться у порядку, визначеному у п.4.2 та п.4.3 р.IV Положення №1394.
Враховуючи зазначене, до взяття на облік платника ПДВ в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податок та подає податкову звітність з ПДВ до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за ф.№1-ПДВ?
Згідно з абз. першого п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
У зв’язку з цим, не є обов’язковими для заповнення рядок розділу 7 реєстраційної заяви платника ПДВ за ф. №1-ПДВ щодо обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ, а також розділи 8 та 9 заяви стосовно даних про статутний капітал (балансову вартість активів) особи.
Виходячи з вимог п.183.8 ст.183 ПКУ, рішення про реєстрацію особи платником ПДВ приймається за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, підтверджуючих постачання товарів/послуг та відповідність вимогам, визначеним ст.180 ПКУ (щодо особи - платника ПДВ), п.181.1 ст.181 ПКУ (для обов’язкової реєстрації) та п.182.1 ст.182 ПКУ (для добровільної реєстрації).
Підтвердженням відповідності вимогам п.181.1 ст.181 та п.182.1 ст.182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 із змінами. Реєстраційні заяви платників ПДВ (разом із додатками) подаються до загального відділу (канцелярії) контролюючого органу без будь-якого попереднього розгляду та/або візування реєстраційних заяв іншими структурними підрозділами контролюючого органу.
Які терміни подання заяви за ф.№1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
Відповідно до п.183.3 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.«б» п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
При дотриманні яких умов новостворена особа може зареєструватися платником ПДВ?
З 01.07.2012 відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Отже, добровільна реєстрація платником ПДВ здійснюється за умови наявності у особи оподатковуваних операцій незалежно від дати її державної реєстрації.
Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ та заміна свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника без зміни адміністративного району?
Відповідно до п.183.15 ст.183 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни даних про платника ПДВ, які зазначаються у свідоцтві про реєстрацію, платник податку подає реєстраційну заяву до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації та заміни свідоцтва про реєстрацію.
Контролюючий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво замість старого з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників ПДВ.
Перереєстрація платника ПДВ та заміна Свідоцтва у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які, в тому числі, стосуються місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, проводяться відповідно до р.ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1394.
Для заміни Свідоцтва платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» (ф.№1-ПДВ), Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є бажаний (запланований) день перереєстрації, вказаний у заяві, або останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання заяви контролюючим органом.
За бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва може бути встановлений день до закінчення строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.
У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби контролюючий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії:
«Свідоцтво дійсне до <дата, що відповідає останньому дню строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви>, запис зроблено <дата>».
Запис у Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) контролюючого органу та печаткою.
Який термін подання заяви за ф.№1-ПДВ платником ЄП у разі добровільної зміни ставки ЄП?
Відповідно до абз. другого п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Який термін платнику ЄП, що не передбачає сплати ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування?
Відповідно до пп.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 р.XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст.183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп.«б» пп.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п.183.5 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Як особі, яка не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від 300 тис. грн., добровільно зареєструватися таким платником?
Відповідно до п.182.1 ст.182 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Чи можуть бути зареєстровані як самостійні платники ПДВ філії та представництва ЮО – резидента?
Статтею 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено перелік осіб, які для цілей оподаткування є платниками податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ особа для цілей розділу V ПКУ - будь-яка із зазначених нижче осіб:
а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:
- або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;
- або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
- або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому ПКУ порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
б) фізична особа - підприємець, яка:
- або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;
- або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
- або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;
в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;
г) постійне представництво;
ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.
Згідно з ч. другою ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 ч. другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч. шоста ст. 55 ГКУ).
Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб - резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, то у контролюючих органів відсутні підстави для реєстрації філій та представництв юридичних осіб - резидентів в якості самостійних платників ПДВ.
Який період враховується платником податку для визначення обсягу операцій з постачання товарів/послуг з метою повторної обов’язкової/добровільної реєстрації платником ПДВ після того як за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу його реєстрацію платника ПДВ було анульовано?
Пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп.«а» п.184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у пп.б» - «з» п.184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;
- зазначену в судовому рішенні;
- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку (п.181.1 ст.181 ПКУ).
Якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п.182.1 ст.182 ПКУ).
Таким чином, платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, з метою повторної обов’язкової реєстрації платником ПДВ для визначення обсягу оподатковуваних операцій, визначених в п.181.1 ст.181 ПКУ, повинен враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які здійснені ним протягом останніх 12 календарних місяців, до яких, в тому числі, включаються і місяці попередніх реєстрацій.
У разі якщо платник податку, реєстрацію платника ПДВ якого анульовано за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу, провадить оподатковувані операції, обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищує 300 000 гривень (без урахування ПДВ), вважає за доцільне добровільно повторно зареєструватися платником ПДВ, то реєстрація такого платника здійснюється за його заявою. При цьому, добровільна реєстрація платником ПДВ не потребує визначення періоду для вирахування обсягу операцій з постачання товарів/послуг.
Як продавцю визначити встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, у разі повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги?
Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно з п.182.1 ст.182 ПКУ якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміну «постачання товарів/послуг» (пп.14.1.185 та пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ) та приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.
Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.